Обидві країни — потужні гравці на європейській мапі інновацій. Але підходи до стартапів — як небо і земля.
⠀
Німеччина — індустріальний гігант із повільним входом
• Величезний ринок (80+ млн), багато капіталу — HTGF, German Accelerator, EXIST.
• Сильні deeptech, AI, Industry 4.0, medtech, greentech.
• Бюрократія, складна реєстрація, податкова система → не для фаундерів зі слабкими нервами.
• Програми грантові — часто лише для GmbH, з місцем реєстрації в Німеччині.
• Плюси: доступ до капіталу, велика B2B-економіка, високі чеки.
• Мінуси: повільний цикл ухвалення рішень, обережні інвестори.
⠀
Швеція — компактна, digital-first, інтернаціональна
• Країна з найвищою щільністю єдинорогів на душу населення (Spotify, Klarna, Northvolt).
• Держава підтримує стартапи через Vinnova, Almi, та Startup Sweden — і часто без прив’язки до громадянства.
• Екосистема дуже англомовна. Легко знайти devs, дизайнерів, менторів.
• Культура — ризикова, стартап-френдлі, менше формальностей.
• Мінус: менший ринок (10 млн), менше B2B.
⠀
📊 Кому куди?
• Якщо у вас: SaaS / fintech / edtech / app — дивіться на Швецію. Там простіше почати й отримати увагу early-stage фондів.
• Якщо у вас: hardware / AI / greentech / виробничі рішення → Німеччина: більше грошей, більше корпорацій, які можуть стати клієнтами або партнерами.
• Якщо ви хочете побудувати стартап-культуру в команді, з фокусом на масштабування → Швеція.
• Якщо ваша мета — зайти в серйозну B2B-екосистему й залучити великий pre-seed або seed → Німеччина.
⠀
А шанси є?
Так. Але: у Швеції вам дадуть шанс «на ідею», у Німеччині — лише якщо вже є traction.