Є одна професія, яка об’єднує і підприємців, і найманих працівників, і навіть вічних фрілансерів-авантюристів. Це менеджери з продажу (сейлзи). Що їх ріднить?

🇩🇪 Сейлзи на німецькому ринку: між підприємництвом і наймом. ⠀ • Вони всі продають – незалежно від того, чи це їхній власний бізнес, чи чужий. • Вони всі залежать від результату – відсотки, бонуси, комісії… а якщо нема продажів – ну, ви зрозуміли. • Вони всі хочуть працювати з німцями – але чи варто на цьому зациклюватися? 🤔 ⠀ Давайте розберемося, які є варіанти розвитку, якщо ви український сейлз і хочете працювати на німецькому ринку. ⠀ Варіант 1: Продавати німцям (B2B або B2C) ⠀ Звучить логічно: ви в Німеччині, отже, треба продавати німцям. Але ж Німеччина – це не тільки німці. 🤷‍♂️ ⠀ Плюси: ⠀ Гроші – німецькі компанії платоспроможні, а споживачі звикли чекати та бути вдячними (хоча можуть і позов подати легко, якщо в них є адвокатська страховка і їх щось незадовільнило) Стабільність – якщо вже вас взяли як постачальника або партнера, це надовго. Можливість масштабування – якщо ви розумієте, як продати одному німцю, зможете повторити це тисячу разів. ⠀ Мінуси: ⠀ Культурний бар’єр – у Німеччині продажі не схожі на ті, до яких звикли в Україні. Тут усе формально, поетапно, без «емоційних гойдалок». Мова – навіть якщо ви говорите німецькою, вам доведеться звучати природньо та без «восточних ноток». Довіра – головний виклик – німці купують у тих, кого вони знають роками. ⠀ Стратегія розвитку: - Зрозуміти ментальність німецьких клієнтів – це означає грати за їхніми правилами. - Використовувати LinkedIn та нетворкінг, а не холодні дзвінки, які тут сприймають як вторгнення у приватний простір. - Грати в довготривалі відносини, а не в «тут і зараз». ⠀ Далі буде….