Спочатку: глохнеш.
На кожному перехресті — нове правило, новий формуляр і обличчя в бюро, яке не вірить, що ти знаєш, що робиш.
⠀
Потім — розганяєшся.
Знайшов “своїх”, вписався в ритм, розібрався, що треба сказати, щоб не звучати як “бідний емігрант, який хоче відкрити щось маленьке”.
⠀
А далі — їдеш.
Рівно, впевнено, швидко. Бо тут усе справді працює.
Але тільки якщо працюєш і ти.
⠀
І от тут — найважливіше.
⠀
• В Німеччині все ще працює правило: “перш ніж купити — поговорю з кимось, хто вже знає того, хто продає”.
• Участь у бізнес-сніданках, форумах, AHK-подіях = не даремна витрата часу.
• Дослівно перекладені пітчі з українського Instagram тут не заходять.
• Спілкування в стилі “шо, як, ну, я тут бізнесом займаюсь” — не працює. Треба конкретику, структуру і трохи серйозності.
⠀
У Німеччині нетворк — це не «побалакати з келихом». Це інфраструктура.
⠀
Люди знайомлять тебе не тому, що ти прикольний, а тому, що ти надійний.
Дають контакт не з ввічливості, а бо довіряють, що не зганьбиш.
І якщо вже попав у їхнє коло — це, по суті, твоя нова передача.
⠀
Тому перша порада тим, хто будує бізнес у Німеччині:
Не шукай «корисні зв’язки». Шукай зв’язки, яким теж буде корисно, що ти поруч.
⠀
Підготуй «elevator pitch» німецькою або англійською. І завжди май під рукою свою візитку з сайтом та LinkedIn, навіть якщо йдеш у пекарню.
⠀
Пам’ятай, що навіть найскладніша система відкривається тим, хто не боїться питати, вчитись і діяти.
⠀
А якщо хочеш трохи шорткатів — я знаю, де знайти потрібних людей, перевірених фахівців і правильні двері, в які варто стукати. Меньше
— в городе Город Франкфурт-на-Майне, Германия.