Три роки тому Ольга (Х) вирушила в Польщу з сумкою, що більше нагадувала валізу для документів, ніж для речей. Культуролог з дипломом, вона була готова до нових викликів. А їх тут було ціле море.
⠀
“Спочатку треба пройти процедуру підтвердження, бо дипломи, що видані поза ЄС, це те саме, що продукція, виготовлена поза ЄС — що? хто? та ладно! — ну, мʼяко кажучи, не признається» - каже Оля. Хоча…., але це зовсім інша історія, про порівняння різних якостей.
⠀
Тому Ольга почала оглядатися навколо. Життя у Польщі, між іншим, теж не без сюрпризів. Тут святкують Різдво — але не так, як вдома. Замість наших вареників — піроґі. Замість борщу — зупа! А от кутю — забули.
⠀
І тут вона збагнула, що експансія українського виробника в ЄС - це крута культурологічна задача! Бо дивіться, що таке кутя? Як мінімум, мед, мак та горіхи. Супер! Але, може, тут є все своє, і не слід пропонувати щось наше?
⠀
Ось коротенький перелік що надав Олі Чат ГПТ (чи Ви серйозно вважаєте, що наші культурологи не вміють користуватися промтами?):
⠀
1. Мед - ТОВ “Рута” (Черкаська область): Виробляє різні види меду та бджолопродукти, які експортуються до ЄС.
⠀
2. Мак - ТОВ “Агро-Союз” (Полтавська область): Займається вирощуванням та переробкою маку, постачаючи його на європейські ринки.
⠀
3. Горіхим- ПП “Ореховий рай” (Закарпатська область): Виробляє та постачає волоські горіхи на європейські ринки.
⠀
Це був перший крок Олі. Другий був - рішення змінити фах з культуролога до експортера. Як вона це робила та з яким результатом обговоримо далі.✈️