Найманий працівник у Німеччині має стабільність, бо за нього все платить роботодавець, а от підприємець – сам платить за себе податки та соціальні внески».
⠀
Звучить логічно? Так.
Правда це? Не зовсім.
⠀
Якщо ви думали, що податки для найманих працівників – це якась легка прогулянка в порівнянні з бізнесом, то настав час розвінчати цей міф. Спойлер: у всіх є свої «веселі» витрати.
⠀
Податки та внески найманого працівника
⠀
Так, роботодавець ніби «оплачує» всі податки за працівника, але… гроші він бере з доходу працівника.
⠀
- ПДФО (Lohnsteuer) – від 14% до 45% (залежно від доходу).
- Солідарний податок (Solidaritätszuschlag) – 5,5% від податку на доходи. Є актуальним для високих доходів.
- Соціальні внески (Sozialabgaben):
• Пенсійне страхування (Rentenversicherung) – 18,6% (половину платить працівник, половину – роботодавець).
• Медичне страхування (Krankenversicherung) – 14,6% (знову ж, 50/50).
• Страхування на випадок безробіття (Arbeitslosenversicherung) – 2,6%.
• Доглядове страхування (Pflegeversicherung) – 3,05% (для тих, кому за 23 і немає дітей – 3,4%).
⠀
На руки працівник отримує значно менше, ніж зазначено в контракті, бо його зарплата проходить через «податкову машинку». Але як я написала вище, платити та розбиратися з усім цим не треба – усе автоматично вираховує бухгалтерія компанії.
⠀
Підприємець. Реальна самостійність.
⠀
- Податок на прибуток (Einkommensteuer) – ті ж самі 14%-45%, але доведеться самостійно декларувати доходи. Хоча ми ж знаєм, що, якщо хочемо повернути переплачені податки, то декларацію подавати треба так само самостійно, хоча Ви - найманий працівник.
- ПДВ (Mehrwertsteuer, MwSt) – 19% (або 7% для деяких категорій товарів та послуг).
- Торговий податок (Gewerbesteuer) – якщо є Gewerbe (не стосується Freiberufler).
- Соціальні внески:
• Медичне страхування (Krankenversicherung) – так само залежно від доходу.
• Пенсійне страхування (Rentenversicherung) – добровільне (але не завжди).
• Страхування на випадок безробіття – немає.